Аджика аджарська

Аджика — (груз. აჯიკა, абх. Аџика) мегрельська абхазька гостра та ароматна пастоподібна маса з червоного перцю, часнику, пряних трав (сушених та зелених) та солі.

Класично беруть червоний гострий перець, але для естетів, якими ми всі тут є, суміш червоного та зеленого гострого перцю дасть більш багатий на відтінки смак, хоч і трохи зіпсує колір. Але ж нам не на продаж, нам же їсти! Для себе, так би мовити!

• Ще нам знадобиться: – Миска емальована – Ніж – М’ясорубка – Гумові рукавички Тут теж потрібно дещо пояснити. Справжня аджарська аджика готується шляхом розтирання інгредієнтів між двома каменями. Виходить дуже однорідно, і дуже пахуче, тому що з трав видавлюють всі ефірні олії до кінця. Я не агітуватиму вас так, тому що для цього треба не працювати. Це займе багато часу і сил. Тут ми порушимо всі канони та скористаємось м’ясорубкою. Щоправда кілька разів.
• Спочатку миємо та розрізаємо перці вздовж. Ось тут і знадобляться гумові рукавички! Можна і без них. Але, запевняю, із ними краще! Адже це справжній перець! Очищаємо розрізані вздовж перці від насіння та перегородок. Нарізані перці треба залишити підвялитися. З них має піти волога, яка нам не потрібна. Перець має стати наполовину сухим. Тобто не свіжий і не сухий. Щось середнє.
• До речі, викопане насіння можна зібрати, просушити і залишити на наступний рік. Все-таки свій перець на підвіконні завжди здорово.
• Очищаємо часник, миємо зелень.
• Завантажуємо перець, зелень та часник у м’ясорубку і все це перекручуємо кілька разів. Не лякайтеся, що колір пасти буде не червоним. Якщо хочете червоніше – використовуйте лише червоний перець, і зменшіть наполовину кількість кінзи. Смак при цьому постраждає.
• І лише після цього додаємо в пасту сіль і ретельно перемішуємо. Розкладаємо в потрібні банки, і в холодильник як мінімум на добу, щоб смаки перемішалися та збагатили один одного.

P.S. Дотримуйтесь техніки безпеки під час роботи з перцем.